Видовий склад патоценозу та вплив фунгіцидів на збудників хвороб багаторічної деревини
DOI:
https://doi.org/10.37555/.14.2018.173282Abstract
Мета. Дослідити мікофлору багаторічної деревини виноградних насаджень Північного Причорномор’я та з’ясувати вплив фунгіцидів на збудників хвороб деревини. Методи. Вивчення видового складу мікофлори вино-
граду проводили з використанням загальноприйнятих методів мікологічних і фітопатологічних досліджень. Ізоляти виділяли з багаторічних органів виноградної рослини з ознаками патологічних змін у чисту культуру і проводили ідентифікацію збудників хвороб за морфологічними ознаками. Токсикологічну дію фунгіцидів визначали додаванням їх робочих розчинів у живильне середовище чашок Петрі та додаванням до суспензії спор збудника. Розмір колоній та схожість спор визначали за загальноприйнятими методиками мікологічних досліджень. Результати. Серед компонентів мікофлори було виділено і ідентифіковано 18 видів грибів, що спричинюють хвороби багаторічних органів рослин, збудників неспецифічних мікозів та інших представників мікобіоти з різних систематичних груп та
класів. У лабораторних умовах досліджено вплив фунгіцидів на розвиток збудників хвороб багаторічної деревини — Eutypa lata (Pers: Fr.) Tul. та Phomopsis viticola Sacc. З’ясовано, що робочі розчини фунгіцидів у живильному середовищі викликають депресію розвитку колоній Eutypa lata (Pers: Fr.) Tul. та зменшують показник проростання спор Phomopsis viticola Sacc. Висновки. Було вивчено склад патогенів лози виноградних насаджень Північного Причорномор’я, особливості їх культивування на живильних середовищах та морфологічні ознаки. Виявлено 18 видів, що спричинюють хвороби багаторічної деревини винограду і відносяться до різних систематичних груп та класів. Дослідження збудників Eutypa lata (Pers: Fr.) Tul. та Phomopsis viticola Sacc. в умовах живильного середовища підтвердили високу інгібуючу дію фунгіцидів на їх розвиток.
References
Baranets’, L. O., & Aheieva, O. V. (2008). Toksychnist’ funhitsydiv schodo zbudnykiv khvorob vynohradnykh roslyny. Zhurnal Ahrarnyy visnyk Prychornomor’ia. Zbirnyk naukovykh prats’. Odesa; 46. S. 186–188. (in Ukrainian).
Berezovs’ka, O. O., Kozar, I. M. & Konstantynova, M. S. (2006) Zakhyst vynohradnykiv vid hrybnykh khvorob. Vynohrad i vyno. № 6. S. 20–21. (in Ukrainian).
Bilaj, V. I., Gvozdjak, R. I., Skripal’, I. R. & Kraev, V. G. (1988). Mikroorganizmy — vozbuditeli boleznej rastenij [Ed.: Bilaj V I]. Kiev: Nauk, dumka. 552 s. (in Russian).
Bilaj, V. I. (1973). Metody jeksperimental’noj mikologii Kiev: Nauk. dumka, 242 s. (in Russian).
Di Marco, S., Mazzullo, A., Calzarano, F. & A. Cesari. (2000). The control of esca: status and perspectives. Phytopathologia Mediterranea, 39. P. 232–240.
Dubrowski, S. & Fabritius, A. L. (2007). Occurrence of Cylindrocarpon spp. in nursery grapevines in California. Phytopathologia Mediterranea, 46, P. 84–86. DOI: 10.14601/Phytopathol_Mediterr-1859.
Halleen, F. (2003). Fungi associated with healthy grapevine cuttings in nurseries, with special reference to pathogens involved in the decline of young vines. Journal of Australasian Plant Pathology. 32. P. 47–52. DOI:
1071/AP02062.
Halleen, F. (2006). A review of black foot disease of grapevine. Journal of Phytopathologia Mediterranea. 45. P. 55–67. DOI: 10.14601/Phytopathol_Mediterr-1845.
Halleen, F. (2006). Neonectria liriodendri sp. nov., the main causal agent of black foot disease of grapevines. Journal of Studies in Mycology. 55. P. 227–234. DOI: 10.3114/sim.55.1.227.
Kostjuk, P. N. (1949). Vrednaja flora vinogradnoj lozy v Ukrainskoj SSR (opredelitel’) Odessa: Odesskoe oblastnoe izdatel’stvo. 184 s. (in Russian).
Kozar’, I. M. & Berezovskaja, E. A. (1990). Zashhita vinograda ot vozbuditelej infekcionnogo usyhanija na Ukraine. Sadovodstvo i vinogradarstvo. № 7. S. 28–30. (in Russian).
Mugnai, L; Graniti, А; & Surico, G. (1999). Esca (Black Measles) and Brown Wood-Streaking: Two Old and Elusive Diseases of Grapevines. Journal of Plant Disease. 83 (5). P. 404–418.
Perelik pestytsydiv i ahrokhimikativ, dozvolenykh do vykorystannia v Ukraini na 2008 rik.: kataloh 2008. 378 s. (in Ukrainian).
Phillips, A. J. L. (1998). Botryosphaeria dothidea and other fungi associated with excoriose and dieback of grapevines in Portugal. Journal of Phytopathology. 146. P. 327–332.
Phillips, A. J. L. (2002). Botryosphaeria species associated with diseases of grapevines in Portugal. Journal of Phytopathologia Mediterranea. 41. P. 3–18.
Pidoplichko, N. M. (1977). Griby-parazity kul’turnyh rastenij. Opredelitel’ v 3–h tomah Kиїв: Nauk. dumka. T. 1. 295s. (in Russian).
Pidoplichko, N. M. (1977). Griby-parazity kul’turnyh rastenij. Opredelitel’ v 3–h tomah. Kиїв: Nauk. dumka. T. 2. 299s. (in Russian).
Pidoplichko, N. M. (1978). Griby-parazity kul’turnyh rastenij. Opredelitel’ v 3–h tomah. Kиїв: Nauk. dumka. T. 3. 230 s. (in Russian).
Rolshausen, Р., Úrbez-Torres, J. R & Rooney-Latham, S. (2010). Evaluation of Pruning Wound Susceptibility and Protection Against Fungi Associated with Grapevine Trunk Diseases. Journal of Am. J. Enol. Vitic. 61 (1). P. 113–119.
Tribel’, S. O; Get’man, M. V; Strigun, O. O; Kovalishina, G. M. & Andrjushhenko, A. V. (2010). Metodolohiia otsiniuvannia stijkosti sortiv pshenytsi proty shkidnykiv i zbudnykiv khvorob [Ed.: S. O. Trybel’]. Kиїв:
Kolobih, 392 s. (in Ukrainian).
Zheldakova, R. A. & Mjamin, V. E. (2006). Fitopatogennye mikroorganizmy. Minsk: BGU. 116 s. (in Russian).
Downloads
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2019 Олександр Слюсаренко, Катерина Шматковська
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
The names and email addresses entered in this journal site will be used exclusively for the stated purposes of this journal and will not be made available for any other purpose or to any other party.
Responsibility for technical content and for protection of proprietary material rests solely with the author(s) and their organizations and is not the responsibility of the publisher, journal or its Editorial Staff.
The main author is responsible for ensuring that the article has been seen and approved by all the other authors.
It is the responsibility of the author to obtain all necessary copyright release permissions for the use of any copyrighted materials in the manuscript prior to the submission.
